Ми з тобою у світі прозріння одні,
Ми ночами шукаємо втрачені дні.
Ти без мене згоряєш у полум'ї снів,
Я вбиваю себе в божевіллі видінь.

Ти мене не шукав у буденних світах,
Ти про мене читав у наївних казках,
Я не знала тебе в юнопливі подій,
Свою тінь я впізнала у думці твоїй.

Ти крадеш мої сльози з реалій життя,
Відчуваю твій дотик і серцебиття.
Мої чари до тебе прозорі й легкі,
Ти заплутав тенета мої у свої.

Вже закоханий погляд прикував на мені,
Вже поранена я віддам серце тобі,
І рука твоя сильна поведе мене в дім,
Де забудемо горе минулих років.

Пристрастю стелиться доля твоя,
Чаруватиму погляд веселкою я.
Ми ж з тобою у світі прозріння одні!
Лиш любов'ю поранені й трішки сумні...
(22.02.2002p)

Попередній :: Наступний