Минули віщі сни Колумба й Мегелана,
З'явились чіткі обриси заморських берегів,
Де сонце зустрічають хвилі океану
Простягся горизонт шести материків.

О, як цікаво поринати в дивосвіт Землі,
Тремтіти поміж хмарами у вихорі грози,
Хвилююче вслухатися у гнів вулкан-гори,
Як водоспад, із річкою летіти з висоти.

Як в морі оглядатися, де світу захід-схід,
Так в лісі між деревами шукати моху слід,
Блукати разом з друзями в пустелі і тайзі,
Сягнути з Белінгаузеном півдня мерзлоти.

Географи, щодня ви робите нам відкриття,
Маленької і невідомої землі буття,
Де потім виростають гори, бурхотять річки,
Природа нам дарує ці чари неземні.

Життя вирує так, що цей шматок землі
Палає силою любові і краси.
І так із року в рік, впродовж старих віків,
Географи-учені, ви даруєте нам світ
(23.09.1999p.)

Попередній :: Наступний