ПРО БЛИЗЬКІСТЬ
(лірично)
(лірично)
Вона кидається з висот своїх світобачень прямісінько у прірву твого глибокого погляду.
Ти стискаєш її у своїх гарячих обіймах, масуючи пальцями м'яку ніжну шкіру, ніби намагаючись виліпити з неї реальність своїх потаємних бажань.
Її серце прагне вирватись назовні. До болю спрагла твоєї присутності, до болю зголодніла твоєї близькості!
Мить, коли замовкаєш і пристально дивишся в її очі! Шарієшся... Серце раптово наповнює хвиля тепла (цунамі :) гм… та глибина, яку ти відчув у ній! Не лякайся, якщо впадеш в неї один… Бо не впадеш – кинешся, і не один, а з нею! Адже, коли одна людина відчуває цю глибину і друга поруч одночасно, то вони зливаються в одну бездонну, як результат резонансу… І ти летиш в неї стрімголов, забуваючи про все на світі, летиш головою вниз, перевертаєшся, вниз, вниз, вниз! І чим далі, тим більше відчуваєш спекотні потоки, що залпом огортають усе твоє тіло, не шкодуючи грішну душу. Задихаючись від пристрасті, відчуваючи пронизливий біль від шаленого биття великого-великого серця, стає все більш гаряче – ти падаєш в саме пекло! У вогонь…
Нестерпно - в голову - молода кров вдарила, нагріта вогнем почуттів один до одного - червоногаряча ріка, в якій потопають усі душевні цінності у не змозі приборкати цілком природні, витончено прекрасні, і водночас, надзвичайно сильні бажання… Жадібно торкатись вуст… Пестити пальцями вигини її фантастичного тіла… Вона прагне охопити долонями сильну твою спину! Пекучий дотик тіл, хвилюючий лоскіт адреналіну, який з двох часто пульсуючих сердець зливається в одну кров’яну гарячу ріку. Так, ніби вони одне ціле. Поринути у зовсім інший світ, у мистецтво, яке східні народи описують у книгах про нірвану...
Ти застаєш її зненацька вночі. Ти ніжністю пригортаєш її до себе ...